Розроблено систему керування процесом дозування з метою підвищення його швидкодії. Для дослідження процесу дозування розроблено математичний опис та імітаційну модель, якими враховується кінетична енергія матеріалу, що падає в бункер і нелінійність статичної характеристики віброживильника. Розроблено та виготовлено фізичну модель. Методами фізичного експерименту, регресійного аналізу, імітаційного моделювання визначено параметри об'єкта керування, одержано аналітичні залежності для статичної характеристики віброживильника та динамічної похибки сигналу зворотнього зв'язку, обумовленої падінням матеріалу. Розроблено методику ідентифікації, що дозволяє визначити статичну характеристику віброживильника у початковій стадії дозування за невідомої висоти падіння матеріалу. Одержано аналітичні залежності для розрахунку за результатами ідентифікації дозатора параметрів регулятора, що забезпечують максимальну швидкодію процесу без втрати точності дозування.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в наступному: вперше обґрунтовано й розроблено організаційно-педагогічні умови формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах (формування у здобувачів стійкої позитивної внутрішньої мотивації до отримання вищої освіти, професійної діяльності за фахом, підвищення кваліфікації; систематичний перегляд та оновлення змісту освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти професійної підготовки скороченого циклу майбутніх інженерів-програмістів з урахуванням сучасних тенденцій розвитку галузі інформаційних технологій та системи вищої освіти; надання майбутнім інженерам-програмістам можливостей для формування індивідуальних освітніх траєкторій в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах; застосування доцільних форм, методів і засобів формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах). Розроблено структурно-функціональну модель формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах. Визначено зміст понять «скорочений цикл професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів в університетах», «освітня програма першого (бакалаврського) рівня вищої освіти професійної підготовки скороченого циклу майбутніх інженерів-програмістів», «формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах», «організаційно-педагогічні умови формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах», «індивідуальна освітня траєкторія майбутнього інженера-програміста в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах». Уточнено сутність понять «фахові компетентності майбутніх інженерів-програмістів», «формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів», «компетентнісно-орієнтоване завдання» з урахуванням специфіки скороченого циклу професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів в університетах; структуру фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів (мотиваційний, когнітивний, операційний, комунікативний, рефлексивний компоненти), критерії (сформованість внутрішньої мотивації до професійної діяльності за фахом інженера-програміста, продовження освіти та підвищення кваліфікації; повнота засвоєння знань і розумінь з дисциплін циклу професійної підготовки, сформованість здатності до формулювання суджень на основі наявної інформації та когнітивних умінь; сформованість здатності до практичного застосування знань і умінь у процесі професійної діяльності, а також до ефективної організації цієї діяльності; сформованість здатностей до ефективної усної та письмової комунікації у групах з різним складом учасників та цілями спільної діяльності; сформованість здатностей до рефлексії освітньої і виробничої діяльності), рівні (низький, критичний, середній, достатній, високий) та показники сформованості фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. Удосконалено зміст, форми, методи та засоби формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах. Набули подальшого розвитку теоретичні та практичні аспекти формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах.^UThe dissertation research deals with the urgent problem of the formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities. The scientific novelty of the research results is as follows: for the first time the organizational and pedagogical conditions for the formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities (formation of stable positive internal motivation to higher education, professional activity, advanced training; systematic review and updating of educational programs for shortened cycle training of future software engineers at the bachelor's level, taking into account current trends in the field of information technology and higher education; providing future software engineers opportunities for individual educational trajectories under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities; application of expedient forms, methods and means of formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities) are substantiated and developed. A structural and functional model of formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities has been developed. The contents of "shortened cycle of professional training of future software engineers at universities", "educational program for shortened cycle training of future software engineers at the bachelor's level", "formation of professional competencies of future software engineers under conditions of the shortened cycle of professional training at universities", "organizational and pedagogical conditions for formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of training at universities", "individual educational trajectory of the future software engineer in the conditions of the shortened cycle of professional training in universities" concepts have been determined. The essence of "professional competencies of future software engineers", "formation of professional competencies of future software engineers", "competence-oriented task" concepts has been clarified taking into account the specifics of the shortened cycle of professional training of future software engineers at universities; the structure of professional competences of future software engineers (motivational, cognitive, operational, communicative, reflective components), criteria (formation of internal motivation for a professional activity as software engineers, continuing education and advanced training; complete acquisition of knowledge and understanding the disciplines of the training cycle, formation of the ability to formulate judgments based on available information and cognitive skills; formation of an ability apply knowledge and skills in the course of professional activity in practice, and also to organize this activity efficiently; formation of abilities for effective oral and written communication in groups with different composition of participants and goals of joint activities; formation of abilities for reflection of educational and production activities), levels (low, critical, medium, sufficient, high) and indicators of formation of professional competences of future software engineers have been specified. The contents, forms, methods and means of the formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities have been improved. The theoretical and practical aspects of the formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities have been further developed.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням, що спрямоване на вирішення проблеми формування готовності майбутніх інженерів-програмістів до використання паралельних обчислень у професійній діяльності у процесі їх професійної підготовки в закладах вищої освіти. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: Вперше обґрунтовано й розроблено педагогічну технологію формування готовності майбутніх інженерів-програмістів до використання паралельних обчислень у професійній діяльності; розроблено модель змісту курсу «Паралельні та розподілені обчислення»; розроблено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх інженерів-програмістів до використання паралельних обчислень у професійній діяльності; визначено сутність поняття «паралельний стиль мислення» та критерії оцінки рівня його розвитку у здобувачів вищої освіти (критерій декомпозиції, інформаційно-аналітичний критерій та критерій продуктивності); визначено зміст та компоненти (мотиваційний, когнітивний, організаційно-діяльнісний, рефлексивний) готовності інженера-програміста до використання паралельних обчислень у професійній діяльності; визначено критерії (мотиваційний (психологічна готовність), когнітивний (професійні знання), організаційно-діяльнісний (професійні вміння), рефлексивний (оцінка вмінь)), рівні (високий, середній, низький) та показники готовності майбутніх інженерів-програмістів до використання паралельних обчислень у професійній діяльності.Уточнено розуміння понять «стиль мислення», «готовність до професійної діяльності», «педагогічна технологія» з урахуванням специфіки навчання майбутніх інженерів-програмістів паралельних обчислень.Удосконалено зміст, форми, методи та засоби формування професійної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі вивчення паралельних обчислень.Набули подальшого розвитку теоретичні і практичні аспекти професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів за освітніми програмами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей галузі знань 12 Інформаційні технології.Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні у процес професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти України: робочих програм і методичного забезпечення з дисциплін, у межах яких відбувається вивчення паралельних обчислень: «Паралельні та розподілені обчислення», «Програмування», «Архітектура комп'ютерів та комп'ютерна схемотехніка», «Аналіз даних та машинне навчання»; ресурсів для дистанційного навчання з цих дисциплін; віртуального програмного навчального стенду з дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення» для формування навичок розробки паралельних та розподілених алгоритмів; навчальних задач, вправ і тематики проєктів для формування готовності майбутніх інженерів-програмістів до використання паралельних обчислень у професійній діяльності; навчального кластеру на основі одноплатних комп'ютерів Raspbery Pi для виконання групових проєктів з дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення»; методичних рекомендацій до виконання лабораторних робіт та групових практичних робіт для здобувачів вищої освіти.Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі викладання нормативних і вибіркових дисциплін, у межах яких відбувається вивчення паралельних обчислень, розроблення навчально-методичних комплексів з цих дисциплін, керування виконанням курсових і групових дослідницьких робіт; у системі підвищення кваліфікації інженерів-програмістів та інших фахівців у галузі інформаційних технологій; студентами закладів вищої освіти у процесі самостійної роботи.Встановлено, що зміст готовності інженера-програміста до використання паралельних обчислень у професійній діяльності включає: здатність використовувати «паралельний стиль мислення»; здатність розуміти фундаментальні основи розробки паралельних алгоритмів та особливості їх реалізації у паралельних та розподілених програмах за допомогою спеціальних бібліотек або класів для сучасних мов програмування; уміння виконувати декомпозицію і композицію предметної області, яка підлягає розпаралелюванню, визначати окремі задачі та встановлювати інформаційні зв'язки між ними, реалізовувати паралельні алгоритми засобами мов програмування для вирішення професійних задач і створення якісних програм; здатність до критичного аналізу нових технологій програмної розробки на основі наявних знань з паралельних обчислень.^UThe dissertation is a theoretical and experimental study aimed at solving the problem of forming the readiness of future software engineers to use parallel calculations in professional activities in the process of their professional training in higher education institutions.The scientific novelty of the obtained results is as follows:For the first time the pedagogical technology of formation of readiness of future engineers-programmers for use of parallel calculations in professional activity is proved and developed; the model of the course content "Parallel and distributed calculations" is developed; the structural-functional model of formation of readiness of future engineers-programmers for use of parallel calculations in professional activity is developed; the essence of the concept of "parallel style of thinking" and the criteria for assessing the level of its development in applicants for higher education (the criterion of decomposition, information-analytical criterion and the criterion of productivity); the content and components (motivational, cognitive, organizational-activity, reflexive) of readiness of the engineer-programmer to use parallel calculations in professional activity are defined; defined criteria (motivational (psychological readiness), cognitive (professional knowledge), organizational and activity (professional skills), reflexive (assessment of skills)), levels (high, medium, low) and indicators of readiness of future software engineers to use parallel computing in professional activity.The understanding of the concepts "thinking style", "readiness for professional activity", "pedagogical technology" is specified taking into account the specifics of training of future software engineers of parallel calculations.The content, forms, methods and means of forming the professional competence of future software engineers in the process of studying parallel computing have been improved.Theoretical and practical aspects of professional training of future software engineers in educational programs of the first (bachelor's) level of higher education in the field of knowledge 12 Information technologies have been further developed.The practical significance of the results of the study is to develop and implement in the process of professional training of future software engineers in higher education institutions of Ukraine: work programs and methodological support in disciplines within which the study of parallel computing: "Parallel and distributed computing", "Programming" , "Computer Architecture and Computer Circuitry", "Data Analysis and Machine Learning"; resources for distance learning in these disciplines; virtual software training stand in the discipline "Parallel and distributed computing" to develop skills in developing parallel and distributed algorithms; educational tasks, exercises and topics of projects for the formation of the readiness of future software engineers to use parallel computing in professional activities; training cluster based on single-board computers Raspbery Pi for group projects in the discipline of "Parallel and Distributed Computing"; methodical recommendations for laboratory works and group practical works for graduates.Research materials can be used in the teaching of normative and selective disciplines, within which the study of parallel computing, development of educational and methodological complexes in these disciplines, management of course and group research; in the system of advanced training of software engineers and other specialists in the field of information technologies; students of higher education institutions in the process of independent work.It is established that the content of the readiness of a software engineer to use parallel computing in professional activities includes: the ability to use the "parallel style of thinking"; ability to understand the fundamentals of the development of parallel algorithms and features of their implementation in parallel and distributed programs using special libraries or classes for modern programming languages; ability to perform decomposition and composition of the subject area to be parallelized, to determine individual tasks and establish information links between them, to implement parallel algorithms by means of programming languages ​​to solve professional problems and create quality programs; ability to critically analyze new software development technologies based on existing knowledge of parallel computing.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтовані й розробленні педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки (формування у студентів позитивної мотивації до вивчення та застосування фундаментальних концепцій з теорії алгоритмів у майбутній професійній діяльності; формування наскрізної змістово-діяльнісної лінії вивчення фундаментальних концепцій і практичних аспектів теорії алгоритмів у межах циклу дисциплін професійної підготовки; застосування доцільних форм, методів та засобів формування алгоритмічної компетентності; використання в освітньому процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання студентів фундаментальним концепціям з теорії алгоритмів). Розроблено авторську структурно-функціональну модель формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки, яка складається з чотирьох блоків: цільового (містить мету та завдання), методологічного (описано наукові підходи, компоненти алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів, педагогічні принципи), змістово-діяльнісного (визначено зміст, форми, методи й засоби формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки), результативного (критерії, рівні й показники сформованості алгоритмічної компетентності, засоби оцінювання й діагностичні методики, очікуваний результат досліджуваного процесу). Між блоками моделі визначено функціональні зв'язки, які забезпечують її єдність як системи, відображують наявні залежності й впливи, уможливлюють коригування окремих компонентів з урахуванням отриманого результату.Визначено поняття алгоритмічної компетентності, як інтегральну власність особистості, яка характеризується достатнім рівнем розвитку алгоритмічного мислення, знаннями з фундаментальних алгоритмів, вміннями розробляти і доопрацьовувати ефективні алгоритми, з використанням сучасних технологій, та застосовувати різноманітні форми алгоритмізації в професійній діяльності.З метою перевірки ефективності розроблених педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти протягом 2018-2020 рр. на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького та Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) було організовано і проведено дослідно-експериментальну роботу, яка передбачала два етапи: констатувальний та формувальний. Для проведення експериментальної роботи було залучено 154 здобувача вищої освіти ступеня бакалавра галузі знань 12 Інформаційні технології. До складу контрольної групи увійшло 75 здобувачів вищої освіти, до експериментальної - 79. Отримані емпіричні дані опрацьовано з використанням методів математичної статистики і представлено у відповідних таблицях та діаграмах.Аналіз показників на констатувальному етапі експерименту в контрольних та експериментальних групах показав недостатній рівень сформованості алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки. Впровадження в навчальний процес педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності, реалізоване в експериментальних групах на формувальному етапі експерименту, призвело до суттєвого підвищення рівня знань здобувачів вищої освіти. Для перевірки достовірності отриманих результатів, було використано критерій Пірсона. Це дає підстави стверджувати про ефективність впровадження педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів в процесі професійної підготовки.^UThe dissertation research is devoted to the actual problem of formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training.The scientific novelty of the obtained results lies in substantiation and development of pedagogical conditions of formation of algorithmic competence of future engineers-programmers in the process of professional training (formation of positive motivation in students to study and application of fundamental concepts in algorithm theory in future professional activity; formation of fundamental content-activity line). concepts and practical aspects of the theory of algorithms within the cycle of disciplines; application of appropriate forms, methods and means of forming algorithmic competence; use in the educational process of modern information and communication technologies in teaching students basic concepts in the theory of algorithms).The author's structural-functional model of formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training is developed, which consists of four blocks: target (contains the purpose and tasks), methodological (scientific approaches, components of algorithmic competence of future software engineers, pedagogical principles are described). content-activity (defined the content, forms, methods and means of forming algorithmic competence of future software engineers in the process of training), productive (criteria, levels and indicators of algorithmic competence, assessment tools and diagnostic techniques, the expected result of the process). Functional connections are defined between the blocks of the model, which ensure its unity as a system, reflect the existing dependencies and influences, allow the adjustment of individual components based on the obtained result.The concept of algorithmic competence is defined as an integral property of the individual, which is characterized by a sufficient level of algorithmic thinking, knowledge of fundamental algorithms, ability to develop and refine effective algorithms using modern technologies, and apply various forms of algorithmization in professional activities.In order to test the effectiveness of the developed pedagogical conditions for the formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training in higher education institutions during 2018-2020 on the basis of Melitopol State Pedagogical University named after Bohdan Khmelnytsky and Classical Private University (Zaporozhye) was organized and conducted research and experimental work, which included two stages: ascertaining and formative. 154 graduates of the Bachelor of Knowledge degree and 12 Information Technologies were involved in the experimental work. The control group included 75 applicants for higher education, the experimental - 79.The obtained empirical data were processed using the methods of mathematical statistics and presented in the relevant tables and diagrams.The analysis of indicators at the ascertaining stage of the experiment in the control and experimental groups showed an insufficient level of formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training. The introduction of pedagogical conditions for the formation of algorithmic competence in the educational process, implemented in experimental groups at the formative stage of the experiment, has led to a significant increase in the level of knowledge of higher education students. To verify the reliability of the results, Pearson's criterion was used.This gives grounds to assert the effectiveness of the introduction of pedagogical conditions for the formation of algorithmic competence of future software engineers in the training process.

Дисертація присвячена дослідженню різних аспектів художнього життяі мистецьких процесів м. Кременчука кінця ХІХ–ХХ ст. Розкриваютьсяпитання творчого спадку видатних художників – уродженців Кременчука,творчого спадку І. Рєпіна, пов'язаного з містом, виставкової діяльності,розвитку кустарних промислів, фотографічного мистецтва, заснування,становлення та функціонування художніх товариств і спілок, художніхсоціокультурних інститутів, внеску випускників Харківського художньопромислового інституту у формування монументально-декоративногообличчя міста, стилістичних та технологічних особливостей монументальнодекоративних творів, виконаних художниками, як складової художньогожиття Кременчука та невід'ємної частини загальних процесів розвиткуукраїнського мистецтва.Художнє життя м. Кременчука кінця ХІХ – початку ХХ ст. єбагатогранним процесом, його формували професійні художники, майстрифотографічного мистецтва, кустарних промислів та митці-аматори.Особливого значення для економічного й культурно-мистецькогорозвитку міста набула Кременчуцька губернська сільськогосподарська ікустарна виставка 1896 р., знаковою подією художнього життя тогочасногоКременчука стало відвідування міста І. Рєпіним у межах його творчоїп'ятимісячної поїздки по Дніпру по місцях запорізької слави, визначноюподією художнього життя міста на початку 1914 р. стало відкриття першоївиставки картин. Важливою складовою мистецького життя Кременчукадосліджуваного періоду було фотомистецтво, становленню якого сприяввисокий економічний, соціальний та культурний рівень міста.Потужного розвитку художнє життя м. Кременчука набуло в ІІполовині ХХ ст., що пов'язано з відкриттям місцевого осередкуПолтавського обласного товариства художників та початком художньоїдіяльності в Кременчуцьких художньо-виробничих майстернях випускниківхудожніх закладів вищої освіти Москви, Ленінграда, Києва, Львова та Харківського художньо-промислового інституту: М. Анісімова, В. Бондаренка, М. Келера, А. Котляра, Б. Максименка, В. Сакалаша, М. Хахіна, Н. Юзефович та інших, які зробили найбільш вагомий внесок встрій кольорового забарвлення монументально-декоративної палітри міста тапризвело до розвитку виставкової діяльності, відкриття виставкової зали,магазину Художнього фонду УРСР, появи та збільшення членів Спілкихудожників УРСР, створення неформальних молодіжних мистецькихоб'єднань, та, як результат, заснування Кременчуцької міської організаціїНаціональної спілки художників України.Аналіз стилістичних та технологічних особливостей монументальнодекоративних творів, як-от: мозаїки «Моя Батьківщина», вітражу «Нашапісня – наша слава», рельєфу «Весільне свято», виконаних І.-В. Задорожниму м. Кременчуці – сприяє формуванню цілісної картини мистецькоїсвоєрідності Кременчуччини.У роботі розглядаються основні історичні етапи становленнякраєзнавчого музею, здійснюється аналіз об'єктів мистецтва фондівзберігання, окреслюються основні віхи становлення Кременчуцькогохудожньо-ремісничого училища № 9, дитячої художньої школи, картиннихгалерей.Осягання вищезазначених досліджених питань та особливостей надаломожливість комплексно проаналізувати історіографічні взаємодії художніхлакун і аспектів у контексті виявлення загальної картини художнього життям. Кременчука кінця ХІХ–ХХ ст.Дослідження та аналіз стану наукової розробки теми дає підставистверджувати про відсутність ґрунтовної, системної наукової розвідкихудожнього життя м. Кременчука зазначених часових меж, що й зумовлюєактуальність пропонованої фахової праці.Об'єктом дослідження є художнє життя м. Кременчука кінця ХІХ–ХХстоліття, предметом – специфічні риси, об'єкти та складові художньогожиття м. Кременчука кінця ХІХ–ХХ століття, персоналії та творчий спадокмитців, стилістика та технологія монументально-декоративних творів.Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, спискувикористаних джерел і додатків (альбома ілюстрацій)^UThe dissertation is devoted to the research of various aspects of artistic lifeand artistic processes of Kremenchuk of the end of the XIX–XX centuries. Theissues of creative heritage of outstanding artists-natives of Kremenchuk, creativeheritage of I. Riepin connected with the city, exhibition activity, development ofhandicrafts, photographic art, establishment, formation and functioning of artsocieties and unions, art sociocultural institutes, contribution of graduates arerevealed. Kharkiv Art and Industrial Institute in the formation of the monumentaland decorative face of the city, stylistic and technological features of monumentaland decorative works made by artists as part of the artistic life of Kremenchuk andan integral part of the overall development of Ukrainian art.Artistic life of Kremenchuk in the late XIX – early XX centuries is amultifaceted process, formed by professional artists, masters of photographic art,handicrafts and amateur artists.The Kremenchug Provincial Agricultural and Handicraft Exhibition of 1896became especially important for the economic, cultural and artistic development ofthe city. A significant event in the artistic life of the city in early 1914 was theopening of the first exhibition of paintings. An important component of the artisticlife of Kremenchuk in the period under study was photography, the formation ofwhich was facilitated by the high economic, social and cultural level of the city.The artistic life of Kremenchuk gained a powerful development in the ІІ halfof the ХХ century, which is associated with the opening of a local branch of thePoltava Regional Society of Artists and the beginning of artistic activity inKremenchug art workshops of graduates of art institutions of higher education inMoscow, Leninhrad, Kyiv, Lviv and Kharkiv Art and Industrial Institute:M. Anisimov, V. Bondarenko, M. Keler, A. Kotliar, B. Maksymenko, V. Sakalash,M. Khakhin, N. Yuzefovych and others, who made the most significantcontribution not only to the color scheme of the monumental and decorative paletteof the city, but also led to the development of exhibition activities, opening of anexhibition hall, shop of the Art Fund of the USSR, emergence and increase ofmembers of the Union of Artists of the USSR, youth art associations, and, as aresult, the establishment of the Kremenchug city organization of the NationalUnion of Artists of Ukraine.Analysis of stylistic and technological features of monumental anddecorative works, such as: mosaics «My Motherland», stained glass «Our song isour glory», relief «Wedding Holiday», made by I.-V. Zadorozhnyi in Kremenchuk,contributes to the formation of a holistic picture of the artistic originality ofKremenchuk.The main historical stages of formation of the museum of local lore areconsidered in the study, the analysis of objects of art of funds of preservation iscarried out, the main milestones of formation of Kremenchug Art and Craft School№ 9, children's art school, art galleries are outlined.Understanding the above research issues and features provided anopportunity to comprehensively analyze the historiographical interactions ofartistic gaps and aspects in the context of identifying the overall picture of theartistic life of Kremenchuk in the late ХІХ–ХХ centuries.Research and analysis of the state of scientific development of the topicgives grounds to assert the lack of thorough, systematic scientific exploration ofthe artistic life of Kremenchuk of these time limits, which determines the relevanceof this professional work.The object of research is the artistic life of Kremenchuk of the end of theXIX–XX centuries, the subject – specific features, objects and components of theartistic life of Kremenchuk of the end of the XIX–XX centuries, personalities andcreative heritage of artists, stylistics and technology of monumental and decorativeworks.The work consists of an introduction, three chapters, conclusions, a list ofused sources and appendices (album of illustrations)